- принадити
- [приена/диетие]
-а/джу, -диеш; нак. -а/д', -а/д'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
принадити
Смотреть что такое "принадити" в других словарях:
принадити — див. принаджувати … Український тлумачний словник
принадити — див. принаджувати … Словник синонімів української мови
принадити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
принада — приманка , принадить, нажу приманивать . Из *при , *на и к. *dō давать (см. дать) или *dhē (см. деть). Ср. также др. русск. принада добавление , принадити добавить (Срезн. II, 1435) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
закадрити — рю/, ри/ш, док., перех., жарг. Викликати до себе любов, потяг; принадити … Український тлумачний словник
понадити — джу, диш, перех. Док. до надити. || Давши що небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з являтися час від часу; принадити … Український тлумачний словник
поприманювати — юю, юєш, док., перех. Приманити, принадити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
попринаджувати — ую, уєш, док. Принадити багато кого небудь … Український тлумачний словник
принаджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до принадити … Український тлумачний словник
